НАСТАНОВИ
                                                         березень 2016 р.
                                                                       інформаційний листок № 9
   
      «нехай жінки в Церкві мовчать. Бо їм не дозволяється говорити, а тільки коритись, як про це і Закон каже. Якщо ж хочуть чогось навчитися, хай у дома запитують своїх чоловіків, бо не личить жінці в церкві говорити» 1 Кор. 14:34, 35.
     «Жінка нехай мовчки навчається в повній покорі. Жінці навчати не дозволяю, ні панувати над чоловіком, але хай перебуває в мовчанні» 1 Тим. 2:11, 12.
     Для сучасної людини подібні тексти з Писання створюють проблеми для вірного сприйняття Божої позиції щодо жінки. Ми живемо в світі, де жінка і чоловік мають рівні права в усіх сферах життя суспільства. Ми до цього звикли і навіть не замислюємось, що для цього стало причиною. Поряд з нами є суспільства де жінка не рівна в правах і можливостях з чоловіком. Нерівність між чоловіком і жінкою існувала і в греко - римському світі, і серед юдеїв часів Ісуса Христа.
                  Для тлумачення місць, що говорять про жінку в церкві
                                     у нас багато невідомих складових:
     1. Про яку жінку говориться: вільну чи рабиню, молоду чи стару, бідну чи багату,
         заміжню чи вдову?
     2. Як ставились до жінки в тогочасному суспільстві на побутовому і законодавчому
         рівні?
     3. До якого народу належали жінки і які традиції панували серед того народу щодо
         жінки і її участі в громадському, сімейному житті?
     4. Яку роль відігравали жінки в конкретній християнській громаді і в церкві в
         цілому?
     5. Які проблеми були в християнській громаді, що спонукали Павла писати подібні
         вказівки?
     Ясної відповіді на ці запитання ми не отримаємо, бо у нас мало інформації щодо життя перших християн тих далеких часів і ми не знаємо на скільки їй можна довіряти.
     Є документи, твори греків і римлян, які описують місце жінки в тогочасному суспільстві на побутовому і законодавчому рівні. В Римській державі існувало поняття PATRIA POTESTAS.
     PATRIA POTESTAS – це довічна, абсолютна влада римського домовладики (батька сім’ї) над дітьми, внуками, дружиною, а також їх майном, рабами і іншою власністю. Він мав право розлучатись з дружиною, а вона – ні. Міг за деякі провини карати смертю будь кого із членів сім’ї.
     Писання відкриває нам зовсім інше розуміння місця жінки в очах Бога.
     «Одначе у Господі – ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка. Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку: але все – від Бога» 1 Кор. 11:11, 12. «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!» Гал. 3:27, 28.
     «Живіть ... виявляючи їм шану як співспадкоємцям благодаті життя...» 1 Пет. 3:7.
     Цінним для нас є відношення Ісуса до жінок. Він Бог, Який прийняв тіло і жив в конкретний час і серед певних традицій і переконань суспільства. Декілька цитат з вчення рабинів: «Той, хто починає розмову з жінкою (на людях), накликає на себе зло». «Хай краще свиток з законом (Тора) буде спалений, ніж буде довірений жінці... Навчати свою доньку закону – все одно, що навчати її розпусті». А тепер пригадаємо з скількома жінками Ісус був знайомий, розмовляв (самарянка – Ів. 4:5-29), вчив (Марія – Лк. 10:38-42; сирофінікіянка – Мр. 7:26; Марфа – Ів. 11:25-26), дозволяв до Себе торкатися (грішниця – Лук. 7:37-39, кровоточива – Лук. 8:43-47). Першими, кому явився Ісус по Своєму Воскресінню, були жінки (Мт. 28:10). Апостольська церква слідувала прикладу Ісуса в відношенні до жінок. Пригадаймо деяких впливових жінок того часу: Апфія в Колосах (Филим. 2); Прискилла в Єфесі        (1 Кор. 16:19, Рим. 16:3), Лідія із Филип (Дії 16); Еводія і Синтихія (Фил. 4:2,3); Фіва – диякон церкви в Кенхреях (Рим. 16:1-2, Павло вживає до неї чоловічий титул, жіночого роду слово диякониса появилось лише в 4 столітті).
     Висновки: Бог створив людину: чоловіка і жінку. Він наділив їх певними особливостями, які дають їм змогу як найкраще виконати Божий задум в сімейному, церковному і громадському житті. Поки люди слідують Божому задуму існує гармонія. Гріх руйнує все добре, що задумав Бог для  чоловіка і жінки. Завдяки Ісусу відновлюється Божий порядок, але це не означає що гріх перестав вносити руйнацію в Божий задум. Тому нам потрібно пильнувати, щоб не бути обманутим.
                  Жінки - християнки, які вплинули на суспільство і церкву:
     Доротея Лінда Дікс (1802  - 1887) – присвятила все своє життя для покращення догляду за душевнохворими людьми в психіатричних лікарнях. В Древньому Римі і Греції лікарень не існувало. Християни заснували перші лікарні. Доглядали за хворими жінки.
     Флоренс Найтінгейл (1820 - 1910) – англійка, яка заклала основи сучасної медсестринської справи.
     Єкатерина Сієнська (1347 - 1389) – турбувалась про хворих, євангелізувала ув’язнених, була автором християнських книг, писала поради властям.
     Гаррієт Бічер Стоу (1811 - 1860) – автор «Хатинка дяді Тома», вплинула на відміну рабовласництва в США.
     Мері Кей Бірд – входила в десятку найбільш розшукуваних ФБР злочинців. Відбула восьмирічний термін ув’язнення, увірувала в Христа. Заснувала соціальний проект «Ангельське дерево»: на Різдво діти, батьки яких засуджені, отримують подарунки від християн, влітку відвідують християнські табори.
    

• Назад
• Вперёд