Шаблоны Joomla 3 здесь: http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html

Нерівний шлюб.

 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. (Пр.18:22)

Кожна молода людина задумується над майбутнім життям і в тій чи іншій мірі займається пошуком партнера, відповідно до особистих уподобань та уявлень. У реальному житті спостерігаються різноманітні шлюби. Молоді бувають майже у всьому схожі один на одного, близькі за віком, за поглядами та баченням життя,походять з однієї соціальної групи. Є пари – повна протилежність один одному. Чи існують якісь правила? Чи варто молодим брати до уваги відмінності. Чи мають схожі між собою партнери переваги. Спробуємо відповісти з точки зору Біблії.

Слово говорить  нам, що Бог створив жінку для чоловіка, як відповідного чоловіку помічника(Бут.2:18). Павло доповнює при цьому, що й чоловік теж за задумом має бути відповідний, такий що найкраще підходить до певної конкретної жінки: «Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка. 12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога».(1Кор.11:11-12) Розглянемо питання, чи включає поняття відповідності вік подружжя і якщо так, то в чому полягає тут відповідність.

 Нам відомо з Біблії, що Бог хоче бачити шлюб двох особистостей, чоловіка та жінки, як унікальний нерозривний союз. Поєднання двох осіб має бути настільки тісним та міцним, що «двоє стануть одне». Цілком очевидно, що таке поєднання легше утворити людям, близьким за своїми поглядами. З іншого боку, добре відомо, що погляди людей з віком змінюються. І якщо різниця в 3, можливо 5 років не так помітна на рівні світогляду, то зі збільшенням вікового розриву вона дає про себе знати. На практиці, для прикладу, це призводить до того, що подружжя по різному розуміє слово відпочивати. Одному потрібні емоції, свіжі враження, нові відчуття, іншому – тиша та спокій. Якщо розбіжність не розв’язати, виникне напруження у стосунках. Чоловік та жінка покликані служити одне одному. Кожен, хто спробував скаже, що справа ця не проста. Однак, погодьтеся, служити партнерові значно простіше та приємніше, коли йому потрібно те саме, що подобається і тобі.

 

Ще одне зауваження. У шлюбі важливо все, або майже все робити разом! Тут існує два суттєвих аспекти. Разом з точки зору проведення часу. Не так багато можливостей в житті існує для чоловіка та жінки, щоб бути вдвох. Є різноманітні обов’язки та справи, що розділяють нас. Разом, у більшості сімей, це домашні вечори та вихідні. Різниця в інтересах та поглядах призводить до того, що подружжя проводить час не разом, а поруч. Кожен зайнятий своїм, бо мало спільного. Разом існує також і з точки зору прийняття рішень. Теоретично в шлюбі ми мали б приймати рішення «корячисяодин одному у Христовім страху»(Еф.5:21), зберігаючи при цьому керівну позицію чоловіка. Буває, чоловіки зловживають своїм положенням. А коли дружина значно молодша за чоловіка, вважають що вправі взагалі її думкою нехтувати, хто ти мовляв така або ж що ти розумієш?Можливо, когось молодий вік майбутньої дружини саме тим і привабив, що не звикла людина зважати на думку іншого. Розрахунок був на те, що молодшим партнером вдасться легко управляти, досягати свого?

Інколи приводяться аргументи на користь значної різниці у віці. Мовляв поєднання досвіду та молодості має свої переваги. Партнери цінують одне в одному те, чого їм не вистачає, можуть навчатися одне в одного. Погоджуюсь, що таке можливо. Але лише в тому випадку, коли подружжя готове платити певну ціну, проявляючи більше жертовності, покори, терпіння та смирення. Практика ж доводить, що у нас і так з цим проблеми. Нам цих важливих якостей не вистачає у значно комфортніших, рівних умовах. То ж чи варто ускладнювати ситуацію та йти на додатковий ризик? За моїм власним, і не лише моїм переконанням, подружжя має бути близьким одне до одного за віком. Краще для обох, щоб різниця не перевищувала 3-5, в окремих випадках 7 років.

  Передбачаю заперечення, є мовляв пари, де різниця значно більша. І живуть щасливо. Погоджуюсь, є. Проте, як на мене, це якраз ті винятки, що підтверджують правило. Їм це вдалося. Але ж нема гарантії, що вдасться й вам. Тим більше, ви ж не знаєте, який запас терпіння, смирення та любові мали подібні пари. Зачекайте, скажуть інші. А що, коли у нас кохання, справжня любов, від Господа?  Якщо від Господа, то хто ж вам заперечить. Тільки маєте бути готовими ловити «косі» погляди, прогулюючись парою. Не виключено й невдоволення нерівним шлюбом з бокурідних. Будьте готові не воювати та сперечатися. Подібний вибір залишає за вами лише одне право: на практиці довести, що ви духовно зрілі настільки, що можете стати винятком із правила. Іншими словами, побудуйте щасливу сім’ю і у ваших опонентів не буде що сказати. Але пам’ятайте і про те, що ви не маєте права на помилку, бо: «що Бог спарував, людина нехай не розлучує!» Матв.19-6.

joomla3x