- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 02 Июнь 2019
- Просмотров: 284
Матвія 22:
1А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
2Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. 3І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. 4Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! 5Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. 6А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. 7І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. 8Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. 9Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. 10І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. 11Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, 12та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. 13Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... 14Бо багато покликаних, та вибраних мало. 15Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
16І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. 17Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? 18А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? 19Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. 20А Він каже до них: Чий це образ і напис? 21Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. 22А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли. 23Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
24та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого. 25Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму. 26Так само і другий, і третій, аж до сьомого. 27А по всіх вмерла й жінка. 28Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її. 29Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили. 30Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. 31А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже: 32Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих. 33А народ, чувши це, дивувався науці Його. 34Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
35І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: 36Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? 37Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. 38Це найбільша й найперша заповідь. 39А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. 40На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. 41Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
42і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. 43Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: 44Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. 45Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? 46І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.