Приповісті 26:

1Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.2Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.3Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.4Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.5Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим. 6Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.7Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка. 8Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати. 9Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного. 10Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.11Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.12Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.13Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!14Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.15Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.16Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.17Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.18Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,19так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!... 20З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.21Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати. 22Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять. 23Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,24устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:25коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид! 26Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі. 27Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.28Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

29.04.2018 р. - зібрання цекрви

• Назад
• Вперёд