- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 17 Февраль 2025
- Просмотров: 13
2-а Царів 7:
1 Відповідаючи, Єлисей сказав: Послухайте Господнє слово! Так говорить Господь: Завтра в цій порі у брамах міста Самарії, мірка першосортного борошна коштуватиме один шекль, як і дві мірки ячменю, – також один шекль!
2 Відповідаючи на це, вельможа царя, на руку якого цар опирався, заперечив Божому чоловікові: Якби навіть Господь поробив отвори в небі, то хіба таке може статись? А Єлисей відповів: Ти це побачиш на власні очі, але нічого з того не споживатимеш!
3 Біля брами міста перебували чотири прокажені чоловіки, і вони сказали один до одного: Невже ми тут сидимо, аби очікувати смерті?
4 Якщо відважимось увійти в місто, то в місті все рівно голод, і там помремо; якщо ж залишимось тут, то також помремо. Давай підемо до сирійського табору. Якщо залишать нас живими, то будемо жити, а якщо нас вб’ють, то загинемо.
Кінець облоги через втечу сирійців
5Отже, коли вже смеркало, вони вирушили до сирійського табору. Вони підійшли до самого краю табору сирійців, але не побачили там жодної людини,
6 тому що Господь учинив так, що в таборі сирійців почувся гуркіт військових колісниць, іржання коней і галас великого війська, тому вони сказали один до одного: Це Ізраїльський цар найняв проти нас хеттейських царів і єгипетських царів, аби вони вирушили проти нас!
7 Тому, коли почало сутеніти, вони з поспіхом зірвались, залишили свої намети, а також своїх коней та своїх ослів, – тобто увесь табір, як він був, – і втекли, рятуючи своє життя.
8 Тож, підійшовши до краю табору, ці прокажені ввійшли в перший намет; там вони наїлись, напились і, забравши звідти срібло, золото та одяг, пішли й усе це заховали. Повернувшись, увійшли в інший намет й також усе забрали, пішли й заховали.
9 Однак потім вони сказали один до одного: Ми робимо недобре! Сьогоднішній день є днем радісної звістки! Якщо ми промовчимо, чекаючи світанку, то нас чекатиме покарання. Отже, повертаймося і повідомимо про це в царському палаці.
10 Тож вони підійшли, й покликали вартових, що при брамі міста. Розповідаючи їм, вони говорили: Ми прийшли в сирійський табір, а там немає нікого, – не чути навіть людського голосу, а лише прив’язані коні, прип’яті осли та порожні намети, як ніби там щойно проживали люди.
11 Вартові ж загукали й доповіли про це в покої царського палацу.
12 Піднявшись посеред ночі, цар сказав своїм сановникам: Я вам скажу, що сирійці нам готують! Вони знають, що ми голодуємо, тому вони, залишивши табір, притаїлись десь у полі, мовляв: Вони вийдуть з міста, а ми захопимо їх зненацька і вступимо в місто!
13 Тоді один із його сановників сказав: Нехай візьмуть п’ять коней з тих, що ще залишились у місті, – адже і з ними буде те, що й з багатьма Ізраїльтянами, і що залишиться від коней, те і від багатьох Ізраїльтян, які ще не загинули, – і пошлімо їх на розвідини.
14 Тож узяли дві колісниці з кіньми, і цар Ізраїлю послав їх услід за табором сирійського війська, звелівши: Ідіть і роздивіться!
15 Ті їхали слідом за ними аж до самого Йордану, – і от, по всій дорозі валявся одяг та різне знаряддя, яке сирійці з поспіхом залишили. Посланці повернулись, і розповіли про це цареві.
16 Тоді народ вийшов, і розграбував сирійський табір, так що мірка борошна зранку дійсно продавалась за шекель; так само за шекель продавались і дві мірки ячменю, як і провіщало Господнє слово.
17 Цар поставив того вельможу, на руку якого спирався, наглядачем над брамою, але народ затоптав його прямо в брамі до смерті, як і провістив Божий чоловік тоді, коли цар заходив до нього.
18 Отже, сталося так, як сказав Божий чоловік, звертаючись до царя: Завтра, у цій же порі, в брамі міста Самарії дві мірки ячменю коштуватимуть шекель, як і мірка борошна, яка також буде за шекель.
19 Як відомо, тоді той вельможа заперечив Божому чоловікові, говорячи: Якби навіть Господь поробив отвори в небі, то хіба таке провіщення можливе?! А Єлисей тоді сказав: Ти це побачиш на власні очі, але нічого з того не споживатимеш!
20 Так з ним і сталося, – народ його затоптав у брамі до смерті.