Главная

¹ І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.

² І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам; ³ а другий син його Кіл'ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського; ⁴ а четвертий Адонійя, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал, ⁵ а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні. ⁶ І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому. ⁷ І мав Саул наложницю, а ім'я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?

⁸ І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домові твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки? ⁹ Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому, ¹⁰ щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви. ¹¹ І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його. ¹² І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля. ¹³ А Давид відказав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене. ¹⁴ І послав Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських. ¹⁵ І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша. ¹⁶ І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся. ¹⁷ А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою. ¹⁸ А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його. ¹⁹ І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового. ²⁰ І прийшов Авнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття Авнерові та людям, що з ним. ²¹ І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром. ²² Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.

²³ А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром. ²⁴ І прийшов Йоав до царя та й сказав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов? ²⁵ Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш. ²⁶ І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав. ²⁷ І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла. ²⁸ А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина. ²⁹ Нехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба! ³⁰ А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою. ³¹ І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А цар Давид ішов за марами. ³² І поховали Авнера в Хевроні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ. ³³ І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного? ³⁴ Твої руки були не пов'язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним. ³⁵ І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь! ³⁶ А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу. ³⁷ І того дня довідалися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового. ³⁸ І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня! ³⁹ А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочинцеві за його зло!

¹ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

² Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. ³ І всі йшли записатися, кожен у місто своє. ⁴ Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, ⁵ щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. ⁶ І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. ⁷ І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... ⁸ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

⁹ Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... ¹⁰ Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. ¹¹ Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. ¹² А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. ¹³ І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: ¹⁴ Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! ¹⁵ І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. ¹⁶ І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. ¹⁷ А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. ¹⁸ І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... ¹⁹ А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. ²⁰ Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано. ²¹ Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Різдвяний спектакль

Перше Богослужіння

Друге Богослужіння

Перше Різдвяне Богослужіння

Друге Різдвяне Богослужіння