Главная
20.12.2020 р. - Богослужіння церкви "Дім Євангелія"
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 21 Декабрь 2020
- Просмотров: 278
Дії 20:
1А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
2Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади, 3і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію. 4Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим. 5Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді. 6А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили. 7А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.
8А в горниці, де зібралися ми, було багато світел. 9Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого... 10Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому! 11А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув. 12А хлопця живим привели, і зраділи немало. 13А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
14А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену. 15І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету. 16Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці. 17А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував, 19і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови, 20як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах. 21І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа. 22І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені, 23тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене... 24Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої. 25І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже... 26Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх, 27бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу! 28Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він. 29Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть... 30Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою... 31Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки. 32А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених. 33Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав... 34Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною. 35Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати! 36Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
37І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували... 38А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Дні народження в грудні:
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 21 Декабрь 2020
- Просмотров: 140
Тиждень молитви (з 20 по 26 грудня):
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Молитовне життя
- Опубликовано: 21 Декабрь 2020
- Просмотров: 152
Рада сестринського служіння вітає:
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 20 Декабрь 2020
- Просмотров: 202
Весілля в церкві Дім Євангелія:
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 18 Декабрь 2020
- Просмотров: 156
Рада сестринського служіння вітає:
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 18 Декабрь 2020
- Просмотров: 111
Рада сестринського служіння вітає:
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 17 Декабрь 2020
- Просмотров: 92
13.12.2020 р. - Богослужіння церкви "Дім Євангелія"
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 14 Декабрь 2020
- Просмотров: 249
Дії 19:
1І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
2та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий! 3І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення. 4І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса. 5Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса. 6А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати! 7А всіх їх було чоловіка з дванадцять. 8А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
9А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана. 10Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа. 11І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими, 12так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них. 13Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!
14Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви. 15Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі? 16І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені. 17І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса. 18І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої. 19І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм. 20Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово! 21А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.
22Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії. 23І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу. 24Бо один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав, 25згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо. 26І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені. 27І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ. 28Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика! 29І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян. 30Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили. 31Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище. 32І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися. 33А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом. 34А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика! 35А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба? 36Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого. 37А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили. 38Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають. 39А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні. 40Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище. 41(19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.
