Главная
Тиждень молитви з 9 по 15 лютого
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Молитовне життя
- Опубликовано: 10 Февраль 2025
- Просмотров: 33
31.01, 02.02. 2025 р. - Богослужіння церкви "Дім Євангелія"
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 03 Февраль 2025
- Просмотров: 30
2-а Царів 5:
Зцілення Наамана від прокази
1 Полководець війська сирійського царя, Нааман, був поважною і шанованою особою у свого володаря, оскільки завдяки йому Господь дав сирійцям перемогу. Але, хоча цей чоловік був хоробрим воїном, проте страждав від прокази.
2 Одного разу під час походу сирійський загін полонив в Ізраїльському краю малу дівчинку, яка прислуговувала Наамановій дружині.
3 Якось вона сказала своїй господині: От якби мій господар звернувся до пророка, що живе в Самарії, то він вилікував би його від прокази.
4 Тоді Нааман звернувся до свого володаря, і сказав: Ось так і так говорила дівчинка, яка з Ізраїльського краю.
5 Сирійський цар відповів: Раз так, то вирушай туди, а я передам листа до Ізраїльського царя. Отже, він пішов, взявши з собою десять талантів срібла, шість тисяч золотих монет і десять перемін одягу.
6 Він привіз також і листа до Ізраїльського царя, в якому писав: Коли цей лист до тебе потрапить, то маєш знати, що це я посилаю до тебе свого слугу Наамана, аби ти вилікував його від прокази!
7 Коли Ізраїльський цар прочитав листа, то так сталося, що він роздер на собі одяг і вигукнув: Хіба я Бог, аби завдавати смерті, чи оживляти, що він посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від його прокази? Подумайте тільки і візьміть до уваги, – це він лише шукає якоїсь зачіпки проти мене!
8 Але так сталося, що коли Божий чоловік Єлисей дізнався, що Ізраїльський цар роздер на собі шати, то послав до царя, аби йому переказали: Для чого ти роздер свої шати? Нехай прийде до мене, та довідається, що в Ізраїлі є пророк!
9 І от Нааман прибув зі своїми кіньми та зі своїми колісницями й зупинився при вході до Єлисеєвого дому.
10 Тоді Єлисей послав до нього вісника з порадою: Піди й сім разів занурся в Йордан, й твоє тіло стане чистим та здоровим.
11 Але Нааман обурився і, відходячи, сказав: Ось, я був упевнений, що він вийде, стане переді мною, закличе Ім’я Господа, свого Бога, поводить своєю рукою над хворим місцем, і зніме проказу.
12 Хіба дамаські ріки Авана та Фарфар не кращі від усіх вод Ізраїлю? Хіба я не міг би викупатися у них, щоб стати чистим? Тож він обернувся і, палаючи гнівом, відійшов.
13 Але його слуги підійшли, заговорили з ним і сказали: Якби тобі, наш батьку, пророк наказав зробити щось важке, то хіба ти не вчинив би? Але ж він лише сказав тобі: Обмийся – і станеш чистим!
14 Нааман послухався, пішов і сім разів занурився у воду Йордану, як сказав Божий чоловік, і його тіло знову стало чистим, як тіло малого хлопця.
15 Після цього він повернувся з усім своїм супроводом до Божого чоловіка, став перед ним і сказав: Тепер я зрозумів, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїлі! Тому прийми від твого слуги подячний дарунок.
16 Але Єлисей сказав: Як живий Господь, Якому я служу, що не візьму нічого! І хоч Нааман наполягав, аби той узяв, він категорично відмовився.
17 Тоді Нааман сказав: Якщо вже ні, то нехай дадуть твоєму слузі стільки землі, скільки зможуть повезти два мули, оскільки віднині твій слуга більше не приноситиме ні жертв всепалення, ні інших жертв жодним богам, окрім як Господу.
18 Одне лише прошу щодо цієї справи, – нехай Господь змилосердиться над твоїм слугою, – коли мій володар піде на поклоніння в капище Ріммона, то він, зазвичай, опиратиметься на мою руку, так що й мені доведеться поклонитися в домі Ріммона. За те, що я вимушено поклонятимусь у капищі Ріммона, нехай Господь простить твого слугу за цей учинок.
19 Єлисей сказав до нього: Іди з миром! Але, коли Нааман пройшов певну відстань шляху,
Ґехазій покараний проказою
20 слуга Божого чоловіка Єлисея, Ґехазій, подумав собі: Ось мій господар пощадив того сирійця Наамана, не прийнявши від нього нічого з того, що той привіз. Як живий Господь, я дожену його та візьму хоч щось від нього.
21 Отже, Ґехазій пустився навздогін за Нааманом. Нааман, упізнавши здалеку, хто за ним біжить, то зіскочив зі своєї колісниці та запитав: Чи все гаразд?
22 А той відповів: Усе добре! Але мій господар послав мене з такими словами: Щойно прийшли до мене двоє молодих людей, пророчих учнів, з Єфремового нагір’я, – тож дай їм талант срібла і пару перемін одягу.
23 Нааман відповів: Будь ласка, прийми два таланти! Він умовляв його і, зав’язавши два таланти срібла у два мішки, поклав і дві переміни одягу, та доручив двом своїм слугам, щоб вони все це понесли попереду нього.
24 Коли ж вони дійшли до узгір’я, він узяв усе з їхніх рук і поклав у себе в домі, а тих мужів відпустив, і вони пішли.
25 Сам же пішов, і з’явився перед своїм господарем. А Єлисей його запитав: Ґехазію, звідкіля ти прийшов? А твій слуга нікуди не ходив, – відповів той.
26 Але Єлисей сказав йому: Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов з колісниці й пішов тобі назустріч? Невже це відповідний час, щоб брати срібло й одяг, або набувати оливкові сади та виноградники, овець і волів, рабів чи невільниць?
27 Адже та проказа Наамана вчепиться до тебе та до твоїх нащадків назавжди! І Ґехазій вийшов від Єлисея, весь білий від прокази, наче сніг.
Дні народження в січні - лютому
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 03 Февраль 2025
- Просмотров: 42
Тиждень молитви (з 2 по 8 лютого)
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Молитовне життя
- Опубликовано: 03 Февраль 2025
- Просмотров: 46
24, 26.01. 2025 р. - Богослужіння церкви "Дім Євангелія"
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 27 Январь 2025
- Просмотров: 45
2-а Царів 4:
Чудо Єлисея із глечиком олії
1 Якось жінка, вдовиця одного з пророчих учнів, звернулась до Єлисея, волаючи: Твій слуга, мій чоловік, помер! А ти пам’ятаєш, що твій слуга шанував Господа. Але тепер прийшов позикодавець, аби забрати собі в рабство двох моїх синів!
2 Єлисей сказав до неї: Чим я міг би тобі допомогти? Скажи мені, що є в тебе в домі? Вона ж відповіла: Немає у твоєї слугині в домі нічого, крім глечика з олією.
3 Тоді він сказав: Йди, і напозичай собі посуду деінде, – в усіх твоїх сусідів, назбирай собі якомога більше порожнього посуду.
4 А коли повернешся, замкни за собою і за своїми синами двері, та наливай у весь цей посуд олію, відставляючи кожен наповнений.
5 Отже, жінка пішла від нього, й так зробила, – вона замкнула за собою й за своїми синами двері; вони їй подавали посуд, а вона наливала олію.
6 Сталося так: коли весь посуд був повний, вона попросила свого сина, аби подав наступну посудину, але він відповів їй: Немає більше порожнього посуду! І олія враз перестала текти.
7 Після цього вона пішла й повідомила про все Божому чоловікові. А він сказав: Повертайся, продай олію і заплати свої борги, а з того, що залишиться, будеш жити сама та твої сини…
Єлисей повертає до життя сина шунамійки
8 Якось Єлисей проходив через Шунам. Там проживала славнозвісна жінка, яка дуже просила, аби він зайшов пообідати. З того часу, коли лише він там проходив, то заходив, аби там підживитись.
9 Якось вона запропонувала своєму чоловікові: Ось я переконалась, що чоловік, який постійно проходить біля нас, є святою Божою людиною.
10 Давай побудуємо для нього невеличку горішню кімнату; поставимо йому там ліжко, стіл, крісло та свічник. Щоразу, коли він заходитиме до нас, то зможе там перепочити.
11 Одного разу, коли він там проходив, то затримався у тій верхній світлиці, відпочиваючи.
12 Він сказав до свого слуги Ґехазія: Поклич, будь ласка, цю шунамійку. І коли той покликав її, і вона з’явилась перед ним.
13 Тоді Єлисей доручив Ґехазію з нею поговорити й запитати: Оце ти так старанно піклуєшся про нас. Чим можна було би тобі віддячити? Може замовити про тебе якесь слово перед царем, або перед воєначальником? Вона ж відповіла: Не треба, адже я мешкаю серед свого народу.
14 Проте Єлисей продовжував розмірковувати, що все ж таки можна було би для неї зробити? Тоді Ґехазій запропонував: У неї немає сина, а її чоловік уже в похилому віці.
15 Тоді Єлисей попросив ще раз її покликати. І коли Ґехазій її покликав, вона показалась у дверях.
16 Єлисей сказав їй: Через рік, о цій самій порі, ти забавлятимеш власного сина! Вона ж заперечила: Ні, мій добродію, чоловіче Божий, не обманюй твоєї слугині!
17 Проте та жінка завагітніла, і якраз через рік в означений час народила сина, які провістив їй Єлисей.
18 Коли ж хлопчик підріс, то якогось дня він пішов зі своїм батьком до женців.
19 За якийсь час він почав скаржитись своєму батькові: Ой, моя голова! Болить голова! Батько звелів слузі, аби той заніс його до матері хлопчика.
20 І коли той заніс хлопчину до його матері, він до полудня сидів на її колінах, після чого помер.
21 Вона піднялась наверх будинку, поклала хлоп’ятко на ліжко Божого чоловіка, зачинила двері, й вийшла.
22 Вона покликала свого чоловіка й сказала: Пришли мені, прошу, одного слугу і одну ослицю, – я поспішу до Божого чоловіка, й негайно повернусь.
23 А чоловік сказав: Чому ти вирішила сьогодні йти до нього, адже зараз не новомісяччя й не субота!? Вона ж сказала: Дай мені спокій!
24 Осідлавши ослицю, вона сказала своєму слузі: Швидше вирушай і не зупиняйся під час їзди, поки я тобі не скажу!
25 Отже, вони вирушили й прибули на гору Кармель до Божого чоловіка. Так сталося, що коли Божий чоловік здалеку її побачив, то промовив до свого слуги Ґехазія: Та це ж шунамійка!
26 Тож побіжи негайно їй назустріч і запитай її: Чи все гаразд з тобою? Чи все добре з чоловіком? Чи все добре з дитиною? Вона ж відповіла: Все гаразд.
27 Коли ж вона, вже на горі, наблизилась до Божого чоловіка, то, впавши, вхопилась за його ноги. Ґехазій же підійшов, аби її відсунути, але Божий чоловік сказав: Облиш її, адже в неї якесь горе, а Господь чомусь це приховав від мене, й не повідомив мені!
28 Вона ж говорила: Хіба я просила мого добродія про сина? Хіба я тобі не казала: Не обманюй мене?
29 Тоді він сказав до Ґехазія: Підпережись і візьми у свою руку мою палицю, і швидше йди. Навіть якщо когось зустрінеш, то не вітайся з ним, а якщо хтось вітатиме тебе, то не відповідай нікому! Коли прийдеш, то поклади мою палицю на обличчя дитини.
30 Але матір сказала: Як живий Господь, і як живий ти, – я не відступлю від тебе! Тому він піднявся і пішов за нею.
31 Ґехазій же випередив їх і поклав палицю на обличчя хлопчини, але той не відізвався, і не виявляв жодних ознак життя. Ґехазій повернувся, й зустрівшись з Єлисеєм, усе йому розповів, сказавши: Дитина не пробудилась!
32Тому Єлисей, увійшовши в кімнату, побачив мертвого хлопчика, що лежав на його ліжку.
33 Коли він увійшов, то замкнув за собою двері, так що їх залишилось двоє, й почав молитися Господу.
34 Вставши, він розпростерся над дитиною, й притулив свої губи до його губ, свої очі скерував на його очі, свої долоні приклав до його долонь і так притулився до нього, що від його тіла зігрілося тіло дитини.
35 Потім він піднявся, походив по кімнаті в один бік і назад, знову нахилився над тілом дитини; хлопчик сім раз чхнув, й відкрив свої оченята.
36 Єлисей покликав Ґехазія і сказав: Поклич сюди шунамійку! Він покликав її. І коли вона увійшла, він сказав: Візьми свого сина.
37 Підійшовши, вона впала йому до ніг, й поклонилась долілиць, після чого взяла свого хлопчика й вийшла…
Єлисей робить їжу нешкідливою
38 А Єлисей повернувся у Ґілґал. У тому краю якраз лютував голод. Одного разу, коли пророчі учні сиділи перед ним, він промовив до свого слуги: Постав на вогонь великого казана й приготуй їжу пророчим учням!
39 Один з них вийшов у поле, щоб назбирати зелені, і, натрапивши на якусь витку рослину, зібрав з неї повний поділ плаща диких плодів, а, повернувшись, покришив їх у казан з їжею, хоч ніхто не знав, що це за плоди.
40 Після цього наливали, аби чоловіки їли. Але ледве вони скуштували ту їжу, закричали, говорячи: Чоловіче Божий, у казані смерть! І не могли того їсти.
41 Тоді Єлисей сказав: Принесіть борошна. Він висипав його в казан і промовив: Тепер наливайте людям, і нехай їдять. Вони з’їли все, бо вже не було в казані нічого шкідливого.
Єлисей нагодував сто людей
42 Невдовзі прийшов якийсь чоловік із Баал-Шаліши, й приніс для Божого чоловіка первоплоди врожаю: двадцять ячмінних хлібів, а також вийняв зі своєї торби зерно в колосках. Але Єлисей сказав: Роздайте все людям, і нехай вони їдять!
43 Проте його слуга сказав: Як же мені це розділити на сто чоловіків? Проте Єлисей промовив: Дай усе людям, аби вони наїлись, бо так говорить Господь: Наїдяться, і ще залишиться!
44 Тож, коли слуга все це перед ними поставив, то вони всі наїлись, і ще залишилось, як і сказав Господь.
Дні народження в січні
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Привітання
- Опубликовано: 27 Январь 2025
- Просмотров: 56
Тиждень молитви (з 26 січня по 1 лютого)
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Молитовне життя
- Опубликовано: 27 Январь 2025
- Просмотров: 41
17, 19.01. 2025 р. - Богослужіння церкви "Дім Євангелія"
- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 20 Январь 2025
- Просмотров: 39
2-а Царів 3:
Єгорам – цар Ізраїля
1 Єгорам, син Ахава, зійшов на царський престол Ізраїлю у вісімнадцятому році царювання Юдейського царя Йосафата, й царював у Самарії дванадцять років.
2 Він чинив зло перед Господом, хоча й не такою мірою, як його батько та його матір. Він навіть зруйнував Ваалового боввана, якого спорудив його батько.
3 Проте він міцно тримався гріхів Єровоама, Неватового сина, в які той втягнув Ізраїль, і не залишав їх.
Війна з Моавом
4 Моавський цар Меша мав великі отари овець і давав Ізраїльському цареві, як данину, сто тисяч овець і сто тисяч нестрижених баранів.
5 Так сталося, що після смерті Ахава, моавський цар збунтувався проти царя Ізраїльського.
6 У той самий час цар Єгорам вирушив із Самарії, і перелічив увесь Ізраїль.
7 Він направив послів до Юдейського царя Йосафата з такими словами: Моавський цар збунтувався проти мене. Чи не підеш зі мною воювати з Моавом? А той відповів: Піду! Як ти, так і я; як мої воїни, так і твої воїни; як мої коні, так і твої коні.
8 Але запитав: Якою дорогою підемо? А Єгорам відповів: Дорогою, що веде через Едомську пустелю.
9 Отже, вирушили разом: Ізраїльський цар, Юдейський цар і цар едомський. Після семи днів подорожі обхідною дорогою, забракло води для війська, як і для худоби, що була з ними.
10 Тоді Ізраїльський цар сказав: О, горе! Напевно Господь зібрав цих трьох царів, аби видати їх у руки Моава!
11 Але Йосафат запитав: Чи немає тут Господнього пророка, щоб ми через нього запитали в Господа, у чому річ? Тоді, відізвавшись, один із слуг Ізраїльського царя сказав: Є тут Єлисей, Сафатів син, який поливав воду на руки Іллі.
12 Тоді Йосафат сказав: У нього справді є Господнє слово. Отже, Ізраїльський цар разом з Йосафатом і царем Едому пішли до нього.
13 І Єлисей промовив до Ізраїльського царя: Що спільного у нас з тобою? Йди до пророків твого батька та до пророків твоєї матері! Але Ізраїльський цар заперечив йому: Не говори так! Невже Господь зібрав цих трьох царів, аби видати їх у руки Моава?
14 Тоді Єлисей сказав: Як живий Господь Саваот, Якому я служу, що, якби не присутність тут Йосафата, Юдейського царя, я не звернув би на тебе уваги й навіть не подивився на тебе!
15 Тепер же покличте мені музиканта на гуслах. І коли гусляр заграв, доторкнулась до Єлисея Господня рука,
16 і він сказав, що говорить Господь: Викопайте в цій долині підряд кілька рівчаків, – один за одним!
17 Адже так говорить Господь: Ви не відчуєте вітру й не побачите дощу, але ця долина наповниться водою так, що будете пити ви з вашим військом, ваші отари та інша ваша худоба.
18 Але й це ще не все в Господніх очах, – Він також видасть у ваші руки моавійців.
19 Ви зруйнуєте їхні укріплені міста, а також головні міста, повирубуєте всі плодові дерева та перекриєте всі водні джерела, й закидаєте їх камінням, зробивши непридатними всі плодючі ділянки поля.
20 Вранці наступного дня під час принесення жертви сталось неймовірне: по едомській дорозі ринула вода, й наповнила околиці.
21 Щойно моавійці дізнались, що виступили царі, аби з ними воювати, то скликали всіх, здатних носити зброю, моавійців і розташувались на своєму кордоні.
22 Коли вони прокинулись уранці, як почало підійматись над водою сонце, та вода видалась моавійцям червоною, наче кров.
23 Тож вони закричали: Це кров! Напевно, царі зітнулися між собою в битві й знищили один одного! Тож тепер за здобиччю, Моаве!
24 Але, коли вони підійшли до Ізраїльського табору, Ізраїльтяни піднялись, і так ударили моавійців, що ті рятувались від них утечею. Ізраїльтяни ж наздоганяли моавійців у їхній країні і всіх знищили.
25 Вони руйнували їхні міста, й на кожну родючу ділянку кожен воїн кидав по каменю, поки не закидали її; засипали також усі водні джерела та позрубували всі плодові дерева, аж поки не залишилися лише мури фортеці Кір-Харесету, яку оточили пращники і здобули її.
26 Моавський цар, зрозумівши, що далі воювати – даремна річ, зібрав навколо себе сімсот чоловік, озброєних мечем, аби пробитися до едомського царя, але це йому не вдалось.
27 Тоді він узяв свого первородного сина, який мав зійти на престол після нього, й приніс його у жертву всепалення на стіні. Це викликало велике обурення проти Ізраїльтян, так що вони відступили від нього, й повернулись у свій край.
