- Подробности
- Автор: root
- Категория: Відео-ресурси
- Опубликовано: 18 Апрель 2025
- Просмотров: 37
Від Матвія 26:1-27:2
Ісус нагадує про Свою смерть
1Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:
2Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.
Змова вбити Ісуса
3Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу в дворі первосвященика на ім’я Каяфа
4і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.
5Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!
Дорогоцінне миро для Ісуса
6І ось, коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого,
7до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.
8Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?
9Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!
10Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;
11бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.
12Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.
13Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися ця Євангелія в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, – на згадку про неї.
Юда погоджується видати Ісуса
14Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників
15і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Вечеря Господня
17Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?
18Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, в тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.
19Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.
20Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]
21і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.
22Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?
23А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, – Мене видасть.
24Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!
25Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.
26Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це – тіло Моє.
27Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
28бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
29Та кажу вам, що віднині не питиму з цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.
Ісус говорить про відречення учнів
30Заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
31Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря – і розсіються вівці отари.
32А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.
33У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!
34Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.
35Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.
Ісусова молитва в Гетсиманії
36Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.
37І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.
38Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!
39І, пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.
40Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
41Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42Знову відійшов; удругепочавмолитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.
43Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.
44Залишивши їх, Він відійшов, знову помоливсяівтретє повторив ті самі слова.
45Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.
46Встаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!
Юдина зрада
47Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.
48А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!
49Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій, Учителю! – та й поцілував Його.
50Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.
51І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
52Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.
53Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?
54Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?
55В той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.
56Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
Суд у первосвященика Каяфи
57Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
58Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.
59А первосвященики [та старші] і весь синедріоншукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,
60але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє
61і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.
62Первосвященик встав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
63Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос – Син Божий?
64Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!
65Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!
66Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!
Знущання над Ісусом
67Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках
68і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?
Петро тричі відрікається від Ісуса
69Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!
70Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!
71Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!
72І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!
73Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!
74Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.
75Тож згадав Петро слова, які сказав Ісус: Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене. І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
Ісуса ведуть до Пилата
1Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;
2і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.