Чи можна розповісти людям про дію Бога в твоєму житті, не почавши згадувати про Нього? Це не просто неможливо, це ще й не чесно. Тому я писатиму Йому, Тому, Хто є автором мого життя.
Від перших моїх днів Ти шукав мене. Ти вів мене так, що я часто думала про Тебе. Ти зробив все, щоб я побачила і полюбила Тебе. Я пам’ятаю, як Ти вперше привів мене в церкву, як заставив думати про вічність. Для мене Ти влаштував церкву так близько від моєї домівки, що я могла за кілька хвилин бути в Твоєму домі. Більше того, Ти влаштував в моєму під’їзді Твою групу по вивченню Біблії. О, якою впертою та гордою я тоді була. А Ти все кликав…
Ти знайшов ключика до моєї душі. В Твоїй церкві завжди були діти – ті, хто дарують радість і впевненість в любові. Ти навчив мене бачити в них Твоє майбутнє. Згадую, як ми проводили уроки недільної школи просто в коридорах училища, а заняття хору в холодному залі. Як давно це було… Знаєш, Господи, тоді я не задумувалася над майбутніми результатами Твоєї дії, але зараз, через п'ятнадцять років, я бачу, що більшість колишніх хористів – Твої служителі, керівники прославлення. І не тільки в нашій церкві. А хлопці? Вони стали проповідниками.
Ти незбагненний. Ти навчав мене в проповідях, що звучали з кафедри, Ти наставляв мене через незбагненно дорогих мені людей. Я пам’ятаю доброту Дарії Казимирівни, посвяту в прославленні Твого Імені через брата Івана Артемовича, дитячість сестрички Олени Фасолько та життєрадісність Єгора Мурачова. Ти покликав їх у Свої вічні оселі, та саме через таких людей нашої церкви Ти показав мені якості, що я маю в собі зростити.
Одного разу я захотіла проаналізувати, що Ти мені дав. Знаєш, Тату, що я побачила? Мир в своїй сім’ї, радість і підтримку від тих, кого не вміла любити без Тебе. Це Ти навчив мене бути щасливою. Ти повплітав в моє життя різнобарв’я людських доль, дав пережити те, чого не буває в світі. Ну де таке ще може бути, що чужі по крові жінки опікують тебе в лікарні з любов’ю, не чекаючи від тебе нічого? Чужі по крові, але Твої по Духу чоловіки витрачають свій час, допомагають в горі і транспортом і руками? Це тільки Ти. Я перебираю в пам’яті перлини Твоїх благословень. Ось день, коли пішла у вічність моя мама. Ти скерував до мене небайдужі серця тих, хто підтримав, поніс моє горе, втішив словом і просто був поряд. А ось дні радості – одруження моїх дітей. Знову Ти, як люблячий Батько, творив чудеса: руки сестер приготували столи, дорогі друзі допомогли оформити зали, створили свято Твоєї присутності. Я щаслива. А ось ще перлинки. Їх у мене аж п’ять! Це дні хрещення моїх найдорожчих чоловіка, дітей, сестри. А ось ще розсипи… Це радість від спасіння друзів, спільні навчання та праця під Твоїм прапором.
Я щоразу дивуюсь Твоєму розумінню. Для мене Ти подарував найкращу церкву, з живих і неймовірно різних людей, охопив мене у всьому, задіяв у таких сферах, що я і уявити собі не могла. Найбільшим подарунком для мене було Твоє рішення дати мені роботу прибиральниці в Твоєму домі. Я полюбила кожен куточок цього дому, переживала за тріщинки, раділа новій підлозі в класах Недільної школи, прискіпливо вдивлялася у чисто вимиті вікна… А ще тоді Ти дарував масу знайомств, добрих друзів. Ти показував мені чудо відродження реабілітантів, показуючи як Ти можеш змінювати долі. Приємно згадувати замурзаних працівників з реабцентру, які під спів псалмів виносили бруд згарища з даху Твого дому. А потім вони йшли і славили Тебе і в дитячому служінні, і де тільки… А «Премудрість»? це просто диво, наповнене щебетом малят. О, як вони щиро вірять в Тебе! Як Ти просто відкриваєш їх, цих надзвичайно важливих людей. Я дякую, що Ти дозволив мені бути причетною до цієї Твоєї праці.
Ти повів мене далі. Ти довірив мені дорогоцінність, яку не кожен може втримати в руках – Ти дав мені Твоїх особливих дітей. Як лячно було братися за цю справу, а Ти казав – не бійся, тільки віруй. Ти поставив біля мене молодь, підкріпив дорогими серцю старшими служителями, огорнув Словом, наставив навчаннями. Я знаю, що у Тебе є неймовірні плани на моє життя. Я мрію чути Твій голос завжди, розуміти Твої настанови , бути слухняною Тобі у всьому. Я не боюсь, бо Ти дієш в моєму житті, і я відчуваю себе частинкою Твоєї дивовижної сім’ї – церкви «Дім Євангелія».
Викуплена Тобою, твоя Оксана Смірнова.