П І С Т:

I. ІСТОРІЯ ПОСТУ:

1. Ісус постив Мт. 4:2.

2. Навчання Ісуса про піст:

     а) в майбутньому учні будуть постити Мр. 2:19, 20; Ів. 16:16, 20, 22; 14:1, 2;

     б)   форма посту Мт. 6:16-18.

3. «Дідахе» (ІІ ст.) і інші твори:

     а) ізраїльтяни постили по понеділках і четвергах, а християнам радять постити по середах і п’ятницях;

     б)   піст практикували перед Пасхою і під час приготування до хрещення;

     в)   40 денний піст виник в IVст.

4. Практикування посту:

     а)   повне утримання від їжі з ранку до вечора;

     б)   вечеря проста: хліб і вода;

     в)   «Пастир Герми» (150 рік): «У день коли ти постиш, не їж нічого, крім хліба і води, вартість страв, які ти збирався з’їсти, віддай удові, сироті чи нужденному і так ти виразиш смиренність ума, бо той, хто отримав користь з твоєї смиренности, зможе насити власну душу»;

     г)   Мартин Лютер (1500 р.) «Про піст я скажу таке: правильно є постити часто, щоб підпорядкувати і контролювати тіло. Адже коли шлунок ситий, тіло не придатне для проповідування, молитви, навчання чи інших добрих спав. У таких умовах Боже Слово не затримується. І не можна постити для того, щоб заслужити що-небудь»

II. СУСПІЛЬСТВО І ПІСТ:

1. Суспільство споживачів: без постійного потоку споживачів економіка занепадає.

     а)   бажання потрібно задовольняти: «шлунок - їхній бог» (Фил. 3:19; 1 Петр. 4:3);

     б)   те що ти маєш, чим користуєшся, говорить про те ким ти є

(Як. 2:2, 3):

-       гроші, статус - потрібно показати;

     в)   потрібно відповідати ідеалу:

-       дієти;

-       середньовіччя: худий, значить духовний;

-       Відродження: худий, значить бідний;

-       XIXст.: повний - має добре здоров’я, достаток;

-       XX ст.: худий, значить красивий.

2. Дієти, голодування - це не піст.

   а)   культурний тиск: «не поївши раз, можемо опинитись ледве не на межі вимирання з голоду»;

     б)   зловживання постом в Середньовіччі – аскеза;

     в)   формалізм: форма замінила суть, мету посту.

III. ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПІСТ:

1. Християнський піст – це свідома відмова від чогось на певний час, задля духовної мети особи, спільноти чи народу:

     а)   це не покарання тіла;

     б)   це не бажання, щось заслужити - у Бога.

2. Вправа для досягнення перемоги:

Хочеш досягти більшого в духовному житті – практикуй піст і молитву (1 Кор. 7:5; 2 Кор. 6:5; 1 Кор. 9:23).

3. Божа сила виявляється в немочі:

Відчути залежність від Бога (2 Кор. 11:27, 30; 12:9-10).

4. Набування свободи:  

     а)   отримуєш більше часу на Біблію і молитву, бо не вживаєш їжі;

     б)   відчуваєш свободу від своїх пожадань (Рим. 6:19),

           ти не раб тіла (1 Кор. 9:27; Гал. 4:3; Тит. 3:3; 2 Петр. 2:19).

в) тіло служить Богу, а не пожадливостям.